1955: № 11395
Опубліковано: 2017-04-07
Призначена для організації двостороннього безпошукового і безналаштовного зв'язку в ротній мережі. Переносна, ранцева, симплексна ультракороткохвильова, частотної модуляції радіостанція військового призначення. Найменша з лампових радіостанцій, що мають супергетеродинний приймач. Виготовлена у травні 1967 р, заводський № 029128. Випускалася з 1962 року. Конструкція з одинадцяти радіоламп розміщена в надійному литому корпусі. Діапазон частот: 48,5-51,5 МГц, кількість робочих частот - 31. Чутливість приймача не гірше 2 мкВ (відношення сигнал / шум 5:1), смуга пропускання від 50 (ослаблення в два рази) до 220 КГц (ослаблення в тисячу разів). Єдина проміжна частота (ПЧ) дорівнює 1,88 МГц. На виході в гарнітурі встановлено телефон ТА-56М (опір постійному струму 50 Ом). Регулятора гучності немає. Потужність передавача - 0,3 Вт. Дальність зв’язку – 2 км. Живлення від двох срібно-цинкових акумуляторів СЦД-12. Струм споживання в режимі прийому 0,75 А, в режимі передачі 1,5 А. Для роботи на морозі між акумуляторами вкладається електричний обігрівач. Габарити, мм: - 210×105×180. Маса, кг: - 2,8.
1967: № 029128
Опубліковано: 2017-04-07
Переносна УКХ радіостанція Р-105М «Парус-3».
1974: № 283409
Опубліковано: 2017-04-06
Магнітофон П-181 "МАГ-Д1" призначений для запису радіотелеграфних сигналів Морзе на феромагнітний диск в службових цілях.
1964: № 1662
Опубліковано: 2017-04-05
Магнітофон П-181 "МАГ-Д1"дисковий спеціальний.
Опубліковано: 2017-04-05
Багатоканальний ламповий магнітофон серії-А, заводський № 136032.
Опубліковано: 2017-04-05
Переносна 3-х лампова короткохвильова радіостанція спеціального призначення.
1942
Опубліковано: 2017-04-05
Військова переносна ультракороткохвильова радіостанція Р-105Д.
1963: № 339527
Опубліковано: 2017-04-05
Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний Призначений для запису і відтворення розмови з радіоприймача, ліній зв'язку та мікрофона, а також для відтворення записів, зроблених на бортовому авіаційному магнітофоні МС-61.Серія 703, заводський № 04. Відноситься до наземних засобів об’єктивного контролю роботи авіаційної техніки. Використовується для аналізу дій членів екіпажу в польоті, зокрема, при розслідуванні льотних пригод. Звуконосієм є спеціальний дріт ЕІ-708А або ЕІ-708. Тривалість безперервного запису на одній касеті - не менше 5,5 годин. Час зворотного перемотування звуконосія - не більше 34 хвилини. Касети зі звуконосієм, на якому записана інформація, необхідно оберігати від впливу сильних електричних і магнітних полів, пилу і бруду. Щоб уникнути обриву звуконосія перехід від одного режиму роботи магнітофона до іншого здійснюється тільки після установлення тумблера «Пуск-Стоп» в положення «Стоп».
Опубліковано: 2017-04-04
Танк є модернізованим зразком танка Т-34 прийнятого на озброєння у 1939 році. Т-34 розроблений Окремим конструкторським бюро заводу №183 (Харківський паровозобудівний завод, нині завод ім. В.О. Малишева). Для багатьох конструкторів робота над танком стала фатальною. Так було спочатку заарештовано а потім розстріляно: головного конструктора дизельного двигуна В-2 Костянтина Челпана, начальник конструкторського бюро танкобудування Опанаса Фірсова, керівника окремого конструкторського бюро Адольфа Діка і ряд інших співробітників. Конструкція танка відповідала вимогам військового відомства, за параметрами вогнева потужність, рухливість, захист випереджала всі зарубіжні аналоги того часу. Конструкція Т-34 сьогодні є класичною. Важливим критерієм танка була технологічність виробництва. 30% часу виробництва танка припадало на зварювання броні та різних за складом металів і сплавів. Впроваджені розробки інституту зварювання під керівництвом Евгена Патона прискорили виробництво бронекорпусів у 10 раз. Перевагою Т-34 перед аналогами було використання швидкохідного дизельного двигуна В-2 розробленого КБ цього ж підприємства. На основі В-2 розроблено понад 40 моделей двигунів танків САУ, катерів, тракторів, що теж є рекордним. В 1943 р. назріла необхідність модернізації танка Т-34 для боротьби з найновішими машинами супротивника. В січні 1944 року на озброєння прийнято танк Т-34 з гарматою 85 мм в новій просторій башті з бронею 75-52 мм, а з липня 1944 р. - 90-75 мм. Гармата С-53 дозволяла боротися з кращими машинами Вермахту на відстанях 500 -1500 м. Двигун потужністю 500 к.с. з вдосконаленою трансмісією надавав необхідної рухливості. Корпус з 45 мм. бронелистами раціонального нахилу. Загальна маса танка 32 т. дозволяла рухатись з максимальною швидкістю 55 км/год. Саме цей танк з назвою Т-34/85 став найвідомішим у світі. Він оптимально поєднував найважливіші параметри танка - рухливість, вогневу потужність та захист. До 1958 року виготовлено близько 30,5 тис танків Т-34 (Т-34/85). Даний зразок виготовлений у 1944 році, брав участь у Другій світовій війні, використовувався військовою частиною Західного військового округу, пройшов модернізацію в 70-х рр. після ремонту та демілітаризації на Львівському бронетанковому заводі переданий у 2006 до музею.
1944
Автор: Окреме конструкторське бюро заводу №183 (Харків)
Опубліковано: 2017-04-03
Останній радянський паровоз нормальної колії. Паровоз 9П (9 – й тип паровоза, заводське позначення) – маневровий танк-паровоз типу 0-3-0, що випускався в Радянському Союзі з 1935 по 1957 рік. Конструкція танк-паровозу дозволяла розмістити запас води та палива на паровозі, а не в тендері (причепному вагоні). Паровоз 9П був розроблений Локомотив-проектом НКВП в 1934-1935 роках, виготовлявся Коломенським, Муромським та Новочеркаським паровозобудівними заводами протягом 1935 – 1957рр. На паровозі встановлювалася двоциліндрова парова машина одинарного розширення, для спрощення виробництва лівий і правий циліндри були однаковими. Поршні і циліндри чавунні. Деталі кривошипно-шатунного механізму піддавався цементації і високочастотному гартуванню. Для зменшення радіусу повороту колеса середньої осі не мали реборд. У 1939 році конструкція паровоза була вдосконалена.Збільшено обсяг водяних баків з 5 до 6,5 куб.м, встановлено паросушарку, змонтовано електроосвітлення, змінено конструкцію будки і вугільний ящик. Котел став повністю зварним. Буксові підшипники почали виготовляти зі сталі з наплавленням з свинцевого бронзи замість бронзових. Паровоз 9П використовувався для маневрових робіт на залізничних станціях, для підвезення вантажів на промислових підприємствах до кінця ХХ ст. За окремими повідомленнями паровоз отримав прізвисько "Клоп". Було виготовлено 2900 паровозів 9П різних модифікацій Зчіпна вага 45500-54000 кг. Мінімальна крива повороту радіусом 40 м. Потужність 320 к. с. Максимальна швидкість 35 км/год. Використовувався протягом 1954-1965 років на маневрових роботах на Дарницькій ТЕЦ. З 1965 р по 1974 р - на Київській ТЕЦ-3 "Київенерго". Після тривалої стоянки відремонтований і переданий до музею.
1954
Автор: Локомотив-проект Народного комісаріату важкої промисловості
Опубліковано: 2017-03-23
Танковий короткохвильовий шестиламповий приймач радіостанцій 9-Р і 9-РМ. Заводський № 44842-8885. Приймач РСИ-4Т ("Малютка-Т") для танкових радіостанцій був розроблений у 1941 році на базі авіаційного радіоприймача РСИ-4А. Початок випуску - 1941 рік. У приймачу застосовані металеві лампи. Розрахований на прийом телефонних станцій в діапазоні від 50 до 80 метрів. Діапазон частот - 3,7 - 5,8 МГц. Вид роботи - тільки телефон (ТЛФ). Живлення ламп за розжарюванням - безпосередньо від бортової мережі танка напругою 12 В. Живлення по аноду - від умформера РУ-11Б. Приймач зібраний в металевому ящику розміром 150х130х120 мм.
1941
Опубліковано: 2017-03-22
Танковий короткохвильовий шестиламповий приймач радіостанцій 9-Р і 9-РМ. Заводський № 44842-8885. Приймач РСИ-4Т ("Малютка-Т") для танкових радіостанцій був розроблений у 1941 році на базі авіаційного радіоприймача РСИ-4А. Початок випуску - 1941 рік. У приймачу застосовані металеві лампи. Розрахований на прийом телефонних станцій в діапазоні від 50 до 80 метрів. Діапазон частот - 3,7 - 5,8 МГц. Вид роботи - тільки телефон (ТЛФ). Живлення ламп за розжарюванням - безпосередньо від бортової мережі танка напругою 12 В. Живлення по аноду - від умформера РУ-11Б. Приймач зібраний в металевому ящику розміром 150х130х120 мм.
Опубліковано: 2017-03-22
Призначений для введення з клавіатури і передачі через короткохвильові радіостанції Р-129, Р-130, Р-131, Р-135, Р-137, Р-140 цифрових повідомлень при роботі разом з приймачем Р-014П. Згодом застосовувався з Р-143 та іншими радіостанціями. Датчик Р-014Д є малогабаритним передавальним пристроєм. Відноситься до апаратури швидкодії системи закритого автоматичного зв'язку (ЗАЗ). Елементна база: мікросхеми "Тропа" (серія 201) - одна з перших серій радянських мікросхем. Використовувався в Повітрянодесантних військах. Встановлювався на командирські бойові розвідувальні машини БРМ-1к для запису, зберігання та передачі цифрової інформації максимальним об'ємом 62 десяткових знака, включаючи 3 адресних. Тривалість передачі повідомлення повної довжини становила до 4, або до 7 секунд в залежності від обраної швидкості - 150, або 75 бод.
Опубліковано: 2017-03-22
Автоматичний датчик коду Морзе (АДКМ) призначений для забезпечення передачі буквених і цифрових текстів кодом Морзе. Використовується для практичного вивчення азбуки Морзе. Виробник - Ленінградське виробниче об'єднання «Петродворцовый часовой завод». Складається з клавіатури Р-010-1, лампового блоку Р-010-2 і комутаційного щитка Р-010-3. Клавіатура застосовується для управління радіопередавачем замість телеграфного ключа. При натисканні на кнопки (всього 46 – по кількості знаків) видає відповідні звукові сигнали у вигляді крапок і тире. Датчик має тональній вихід для підключення низькоомних телефонів, передбачено регулювання гучності тонального виходу. Основними елементами схеми датчика являються тиратрони з холодним катодом типу ТХ4Б. Для запобігання проникнення перешкод в ланцюг датчика вхідні провідники захищені фільтрами. Швидкість передачі знаків: від 10 до 40 груп за хвилину. Живлення від мережі змінного струму напругою 220 ± 22 В, частотою 50 ± 1 Гц. Споживна потужність - близько 50 ВА. Маса комплекту: 13,5 кг. Автоматичний датчик коду Морзе (АДКМ) призначений для забезпечення передачі буквених і цифрових текстів кодом Морзе. Використовується для практичного вивчення азбуки Морзе. Виробник - Ленінградське виробниче об'єднання «Петродворцовый часовой завод». Складається з клавіатури Р-010-1, лампового блоку Р-010-2 і комутаційного щитка Р-010-3. Клавіатура застосовується для управління радіопередавачем замість телеграфного ключа. При натисканні на кнопки (всього 46 – по кількості знаків) видає відповідні звукові сигнали у вигляді крапок і тире. Датчик має тональній вихід для підключення низькоомних телефонів, передбачено регулювання гучності тонального виходу. Основними елементами схеми датчика являються тиратрони з холодним катодом типу ТХ4Б. Для запобігання проникнення перешкод в ланцюг датчика вхідні провідники захищені фільтрами. Швидкість передачі знаків: від 10 до 40 груп за хвилину. Живлення від мережі змінного струму напругою 220 ± 22 В, частотою 50 ± 1 Гц. Споживна потужність - близько 50 ВА. Маса комплекту: 13,5 кг.
Опубліковано: 2017-03-22
Призначений для обслуговування внутрішнього телефонного зв'язку штабу батальйону, полку, дивізії і допоміжних вузлів зв'язку. Випускались в дерев’яних, а пізніше – в металевих корпусах. Дата виготовлення - 1943 рік. Ємність комутатора - 10 номерів. Шляхом з’єднання двох комутаторів ємність може бути збільшена до 20 номерів. Забезпечує: - прийом сигналів виклику, опитування, посилання виклику, контроль розмови абонентів за допомогою індукторного телефонного апарату ТАИ-43 (ТА-57); - з'єднання за допомогою шнурів будь-яких абонентів між собою як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів; - отримання сигналів відбою (повторного виклику) на клапан того лінійного комплекту, шнуром якого встановлено з'єднання; - циркулярне з'єднання одного абонента з будь-якою кількістю інших абонентів як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів. Габарити в дерев'яному корпусі, мм: 320х166х216. Маса, кг: 7,5.
Опубліковано: 2017-03-22
Комутатор телефонний К-10 в металевому корпусі призначений для обслуговування внутрішнього телефонного зв'язку штабу батальйону, полку, дивізії і допоміжних вузлів зв'язку.
Опубліковано: 2017-03-22
Польовий телефонний комутатор з індукторним викликом призначений для забезпечення телефонного зв'язку з віддаленими і місцевими телефонними станціями малої ємності. Комутатор розрахований на включення десяти дводротових кабельних і повітряних абонентських ліній з телефонними апаратами системи МБ (з внутрішньою батареєю) або радіостанціями, схема яких допускає дистанційне керування. Ємність телефонної станції можна збільшити до 20 абонентів, встановивши два комутатори П-193М. Обидва комутатори обслуговуються одним телефоністом. Передбачена можливість циркулярного з'єднання. Живлення від батареї ГБ-У-10-1,3 напругою 9±1,5 В. Дальність прийому сигналів виклику по абонентських лініях: -з кабелем П-275 - 10-12 км. -з кабелем П-274 - 20-25 км. Час розгортання: – 6 хвилин. Габарити комутатора: 312х173х234 мм. Маса: не більше 13 кг.
Опубліковано: 2017-03-22
Легкий багатоцільовий вертоліт Мі-2
Автор: Міль М.Л.
Опубліковано: 2017-02-27
1955: № 11395
Опубліковано: 2017-04-07
Призначена для організації двостороннього безпошукового і безналаштовного зв'язку в ротній мережі. Переносна, ранцева, симплексна ультракороткохвильова, частотної модуляції радіостанція військового призначення. Найменша з лампових радіостанцій, що мають супергетеродинний приймач. Виготовлена у травні 1967 р, заводський № 029128. Випускалася з 1962 року. Конструкція з одинадцяти радіоламп розміщена в надійному литому корпусі. Діапазон частот: 48,5-51,5 МГц, кількість робочих частот - 31. Чутливість приймача не гірше 2 мкВ (відношення сигнал / шум 5:1), смуга пропускання від 50 (ослаблення в два рази) до 220 КГц (ослаблення в тисячу разів). Єдина проміжна частота (ПЧ) дорівнює 1,88 МГц. На виході в гарнітурі встановлено телефон ТА-56М (опір постійному струму 50 Ом). Регулятора гучності немає. Потужність передавача - 0,3 Вт. Дальність зв’язку – 2 км. Живлення від двох срібно-цинкових акумуляторів СЦД-12. Струм споживання в режимі прийому 0,75 А, в режимі передачі 1,5 А. Для роботи на морозі між акумуляторами вкладається електричний обігрівач. Габарити, мм: - 210×105×180. Маса, кг: - 2,8.
1967: № 029128
Опубліковано: 2017-04-07
Переносна УКХ радіостанція Р-105М «Парус-3».
1974: № 283409
Опубліковано: 2017-04-06
Магнітофон П-181 "МАГ-Д1" призначений для запису радіотелеграфних сигналів Морзе на феромагнітний диск в службових цілях.
1964: № 1662
Опубліковано: 2017-04-05
Магнітофон П-181 "МАГ-Д1"дисковий спеціальний.
Опубліковано: 2017-04-05
Багатоканальний ламповий магнітофон серії-А, заводський № 136032.
Опубліковано: 2017-04-05
Переносна 3-х лампова короткохвильова радіостанція спеціального призначення.
1942
Опубліковано: 2017-04-05
Військова переносна ультракороткохвильова радіостанція Р-105Д.
1963: № 339527
Опубліковано: 2017-04-05
Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний Призначений для запису і відтворення розмови з радіоприймача, ліній зв'язку та мікрофона, а також для відтворення записів, зроблених на бортовому авіаційному магнітофоні МС-61.Серія 703, заводський № 04. Відноситься до наземних засобів об’єктивного контролю роботи авіаційної техніки. Використовується для аналізу дій членів екіпажу в польоті, зокрема, при розслідуванні льотних пригод. Звуконосієм є спеціальний дріт ЕІ-708А або ЕІ-708. Тривалість безперервного запису на одній касеті - не менше 5,5 годин. Час зворотного перемотування звуконосія - не більше 34 хвилини. Касети зі звуконосієм, на якому записана інформація, необхідно оберігати від впливу сильних електричних і магнітних полів, пилу і бруду. Щоб уникнути обриву звуконосія перехід від одного режиму роботи магнітофона до іншого здійснюється тільки після установлення тумблера «Пуск-Стоп» в положення «Стоп».
Опубліковано: 2017-04-04
Танк є модернізованим зразком танка Т-34 прийнятого на озброєння у 1939 році. Т-34 розроблений Окремим конструкторським бюро заводу №183 (Харківський паровозобудівний завод, нині завод ім. В.О. Малишева). Для багатьох конструкторів робота над танком стала фатальною. Так було спочатку заарештовано а потім розстріляно: головного конструктора дизельного двигуна В-2 Костянтина Челпана, начальник конструкторського бюро танкобудування Опанаса Фірсова, керівника окремого конструкторського бюро Адольфа Діка і ряд інших співробітників. Конструкція танка відповідала вимогам військового відомства, за параметрами вогнева потужність, рухливість, захист випереджала всі зарубіжні аналоги того часу. Конструкція Т-34 сьогодні є класичною. Важливим критерієм танка була технологічність виробництва. 30% часу виробництва танка припадало на зварювання броні та різних за складом металів і сплавів. Впроваджені розробки інституту зварювання під керівництвом Евгена Патона прискорили виробництво бронекорпусів у 10 раз. Перевагою Т-34 перед аналогами було використання швидкохідного дизельного двигуна В-2 розробленого КБ цього ж підприємства. На основі В-2 розроблено понад 40 моделей двигунів танків САУ, катерів, тракторів, що теж є рекордним. В 1943 р. назріла необхідність модернізації танка Т-34 для боротьби з найновішими машинами супротивника. В січні 1944 року на озброєння прийнято танк Т-34 з гарматою 85 мм в новій просторій башті з бронею 75-52 мм, а з липня 1944 р. - 90-75 мм. Гармата С-53 дозволяла боротися з кращими машинами Вермахту на відстанях 500 -1500 м. Двигун потужністю 500 к.с. з вдосконаленою трансмісією надавав необхідної рухливості. Корпус з 45 мм. бронелистами раціонального нахилу. Загальна маса танка 32 т. дозволяла рухатись з максимальною швидкістю 55 км/год. Саме цей танк з назвою Т-34/85 став найвідомішим у світі. Він оптимально поєднував найважливіші параметри танка - рухливість, вогневу потужність та захист. До 1958 року виготовлено близько 30,5 тис танків Т-34 (Т-34/85). Даний зразок виготовлений у 1944 році, брав участь у Другій світовій війні, використовувався військовою частиною Західного військового округу, пройшов модернізацію в 70-х рр. після ремонту та демілітаризації на Львівському бронетанковому заводі переданий у 2006 до музею.
1944
Автор: Окреме конструкторське бюро заводу №183 (Харків)
Опубліковано: 2017-04-03
Останній радянський паровоз нормальної колії. Паровоз 9П (9 – й тип паровоза, заводське позначення) – маневровий танк-паровоз типу 0-3-0, що випускався в Радянському Союзі з 1935 по 1957 рік. Конструкція танк-паровозу дозволяла розмістити запас води та палива на паровозі, а не в тендері (причепному вагоні). Паровоз 9П був розроблений Локомотив-проектом НКВП в 1934-1935 роках, виготовлявся Коломенським, Муромським та Новочеркаським паровозобудівними заводами протягом 1935 – 1957рр. На паровозі встановлювалася двоциліндрова парова машина одинарного розширення, для спрощення виробництва лівий і правий циліндри були однаковими. Поршні і циліндри чавунні. Деталі кривошипно-шатунного механізму піддавався цементації і високочастотному гартуванню. Для зменшення радіусу повороту колеса середньої осі не мали реборд. У 1939 році конструкція паровоза була вдосконалена.Збільшено обсяг водяних баків з 5 до 6,5 куб.м, встановлено паросушарку, змонтовано електроосвітлення, змінено конструкцію будки і вугільний ящик. Котел став повністю зварним. Буксові підшипники почали виготовляти зі сталі з наплавленням з свинцевого бронзи замість бронзових. Паровоз 9П використовувався для маневрових робіт на залізничних станціях, для підвезення вантажів на промислових підприємствах до кінця ХХ ст. За окремими повідомленнями паровоз отримав прізвисько "Клоп". Було виготовлено 2900 паровозів 9П різних модифікацій Зчіпна вага 45500-54000 кг. Мінімальна крива повороту радіусом 40 м. Потужність 320 к. с. Максимальна швидкість 35 км/год. Використовувався протягом 1954-1965 років на маневрових роботах на Дарницькій ТЕЦ. З 1965 р по 1974 р - на Київській ТЕЦ-3 "Київенерго". Після тривалої стоянки відремонтований і переданий до музею.
1954
Автор: Локомотив-проект Народного комісаріату важкої промисловості
Опубліковано: 2017-03-23
Танковий короткохвильовий шестиламповий приймач радіостанцій 9-Р і 9-РМ. Заводський № 44842-8885. Приймач РСИ-4Т ("Малютка-Т") для танкових радіостанцій був розроблений у 1941 році на базі авіаційного радіоприймача РСИ-4А. Початок випуску - 1941 рік. У приймачу застосовані металеві лампи. Розрахований на прийом телефонних станцій в діапазоні від 50 до 80 метрів. Діапазон частот - 3,7 - 5,8 МГц. Вид роботи - тільки телефон (ТЛФ). Живлення ламп за розжарюванням - безпосередньо від бортової мережі танка напругою 12 В. Живлення по аноду - від умформера РУ-11Б. Приймач зібраний в металевому ящику розміром 150х130х120 мм.
1941
Опубліковано: 2017-03-22
Танковий короткохвильовий шестиламповий приймач радіостанцій 9-Р і 9-РМ. Заводський № 44842-8885. Приймач РСИ-4Т ("Малютка-Т") для танкових радіостанцій був розроблений у 1941 році на базі авіаційного радіоприймача РСИ-4А. Початок випуску - 1941 рік. У приймачу застосовані металеві лампи. Розрахований на прийом телефонних станцій в діапазоні від 50 до 80 метрів. Діапазон частот - 3,7 - 5,8 МГц. Вид роботи - тільки телефон (ТЛФ). Живлення ламп за розжарюванням - безпосередньо від бортової мережі танка напругою 12 В. Живлення по аноду - від умформера РУ-11Б. Приймач зібраний в металевому ящику розміром 150х130х120 мм.
Опубліковано: 2017-03-22
Призначений для введення з клавіатури і передачі через короткохвильові радіостанції Р-129, Р-130, Р-131, Р-135, Р-137, Р-140 цифрових повідомлень при роботі разом з приймачем Р-014П. Згодом застосовувався з Р-143 та іншими радіостанціями. Датчик Р-014Д є малогабаритним передавальним пристроєм. Відноситься до апаратури швидкодії системи закритого автоматичного зв'язку (ЗАЗ). Елементна база: мікросхеми "Тропа" (серія 201) - одна з перших серій радянських мікросхем. Використовувався в Повітрянодесантних військах. Встановлювався на командирські бойові розвідувальні машини БРМ-1к для запису, зберігання та передачі цифрової інформації максимальним об'ємом 62 десяткових знака, включаючи 3 адресних. Тривалість передачі повідомлення повної довжини становила до 4, або до 7 секунд в залежності від обраної швидкості - 150, або 75 бод.
Опубліковано: 2017-03-22
Автоматичний датчик коду Морзе (АДКМ) призначений для забезпечення передачі буквених і цифрових текстів кодом Морзе. Використовується для практичного вивчення азбуки Морзе. Виробник - Ленінградське виробниче об'єднання «Петродворцовый часовой завод». Складається з клавіатури Р-010-1, лампового блоку Р-010-2 і комутаційного щитка Р-010-3. Клавіатура застосовується для управління радіопередавачем замість телеграфного ключа. При натисканні на кнопки (всього 46 – по кількості знаків) видає відповідні звукові сигнали у вигляді крапок і тире. Датчик має тональній вихід для підключення низькоомних телефонів, передбачено регулювання гучності тонального виходу. Основними елементами схеми датчика являються тиратрони з холодним катодом типу ТХ4Б. Для запобігання проникнення перешкод в ланцюг датчика вхідні провідники захищені фільтрами. Швидкість передачі знаків: від 10 до 40 груп за хвилину. Живлення від мережі змінного струму напругою 220 ± 22 В, частотою 50 ± 1 Гц. Споживна потужність - близько 50 ВА. Маса комплекту: 13,5 кг. Автоматичний датчик коду Морзе (АДКМ) призначений для забезпечення передачі буквених і цифрових текстів кодом Морзе. Використовується для практичного вивчення азбуки Морзе. Виробник - Ленінградське виробниче об'єднання «Петродворцовый часовой завод». Складається з клавіатури Р-010-1, лампового блоку Р-010-2 і комутаційного щитка Р-010-3. Клавіатура застосовується для управління радіопередавачем замість телеграфного ключа. При натисканні на кнопки (всього 46 – по кількості знаків) видає відповідні звукові сигнали у вигляді крапок і тире. Датчик має тональній вихід для підключення низькоомних телефонів, передбачено регулювання гучності тонального виходу. Основними елементами схеми датчика являються тиратрони з холодним катодом типу ТХ4Б. Для запобігання проникнення перешкод в ланцюг датчика вхідні провідники захищені фільтрами. Швидкість передачі знаків: від 10 до 40 груп за хвилину. Живлення від мережі змінного струму напругою 220 ± 22 В, частотою 50 ± 1 Гц. Споживна потужність - близько 50 ВА. Маса комплекту: 13,5 кг.
Опубліковано: 2017-03-22
Призначений для обслуговування внутрішнього телефонного зв'язку штабу батальйону, полку, дивізії і допоміжних вузлів зв'язку. Випускались в дерев’яних, а пізніше – в металевих корпусах. Дата виготовлення - 1943 рік. Ємність комутатора - 10 номерів. Шляхом з’єднання двох комутаторів ємність може бути збільшена до 20 номерів. Забезпечує: - прийом сигналів виклику, опитування, посилання виклику, контроль розмови абонентів за допомогою індукторного телефонного апарату ТАИ-43 (ТА-57); - з'єднання за допомогою шнурів будь-яких абонентів між собою як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів; - отримання сигналів відбою (повторного виклику) на клапан того лінійного комплекту, шнуром якого встановлено з'єднання; - циркулярне з'єднання одного абонента з будь-якою кількістю інших абонентів як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів. Габарити в дерев'яному корпусі, мм: 320х166х216. Маса, кг: 7,5.
Опубліковано: 2017-03-22
Комутатор телефонний К-10 в металевому корпусі призначений для обслуговування внутрішнього телефонного зв'язку штабу батальйону, полку, дивізії і допоміжних вузлів зв'язку.
Опубліковано: 2017-03-22
Польовий телефонний комутатор з індукторним викликом призначений для забезпечення телефонного зв'язку з віддаленими і місцевими телефонними станціями малої ємності. Комутатор розрахований на включення десяти дводротових кабельних і повітряних абонентських ліній з телефонними апаратами системи МБ (з внутрішньою батареєю) або радіостанціями, схема яких допускає дистанційне керування. Ємність телефонної станції можна збільшити до 20 абонентів, встановивши два комутатори П-193М. Обидва комутатори обслуговуються одним телефоністом. Передбачена можливість циркулярного з'єднання. Живлення від батареї ГБ-У-10-1,3 напругою 9±1,5 В. Дальність прийому сигналів виклику по абонентських лініях: -з кабелем П-275 - 10-12 км. -з кабелем П-274 - 20-25 км. Час розгортання: – 6 хвилин. Габарити комутатора: 312х173х234 мм. Маса: не більше 13 кг.
Опубліковано: 2017-03-22
Легкий багатоцільовий вертоліт Мі-2
Автор: Міль М.Л.
Опубліковано: 2017-02-27
1955: № 11395
Опубліковано: 2017-04-07
Призначена для організації двостороннього безпошукового і безналаштовного зв'язку в ротній мережі. Переносна, ранцева, симплексна ультракороткохвильова, частотної модуляції радіостанція військового призначення. Найменша з лампових радіостанцій, що мають супергетеродинний приймач. Виготовлена у травні 1967 р, заводський № 029128. Випускалася з 1962 року. Конструкція з одинадцяти радіоламп розміщена в надійному литому корпусі. Діапазон частот: 48,5-51,5 МГц, кількість робочих частот - 31. Чутливість приймача не гірше 2 мкВ (відношення сигнал / шум 5:1), смуга пропускання від 50 (ослаблення в два рази) до 220 КГц (ослаблення в тисячу разів). Єдина проміжна частота (ПЧ) дорівнює 1,88 МГц. На виході в гарнітурі встановлено телефон ТА-56М (опір постійному струму 50 Ом). Регулятора гучності немає. Потужність передавача - 0,3 Вт. Дальність зв’язку – 2 км. Живлення від двох срібно-цинкових акумуляторів СЦД-12. Струм споживання в режимі прийому 0,75 А, в режимі передачі 1,5 А. Для роботи на морозі між акумуляторами вкладається електричний обігрівач. Габарити, мм: - 210×105×180. Маса, кг: - 2,8.
1967: № 029128
Опубліковано: 2017-04-07
Переносна УКХ радіостанція Р-105М «Парус-3».
1974: № 283409
Опубліковано: 2017-04-06
Магнітофон П-181 "МАГ-Д1" призначений для запису радіотелеграфних сигналів Морзе на феромагнітний диск в службових цілях.
1964: № 1662
Опубліковано: 2017-04-05
Магнітофон П-181 "МАГ-Д1"дисковий спеціальний.
Опубліковано: 2017-04-05
Багатоканальний ламповий магнітофон серії-А, заводський № 136032.
Опубліковано: 2017-04-05
Переносна 3-х лампова короткохвильова радіостанція спеціального призначення.
1942
Опубліковано: 2017-04-05
Військова переносна ультракороткохвильова радіостанція Р-105Д.
1963: № 339527
Опубліковано: 2017-04-05
Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний Призначений для запису і відтворення розмови з радіоприймача, ліній зв'язку та мікрофона, а також для відтворення записів, зроблених на бортовому авіаційному магнітофоні МС-61.Серія 703, заводський № 04. Відноситься до наземних засобів об’єктивного контролю роботи авіаційної техніки. Використовується для аналізу дій членів екіпажу в польоті, зокрема, при розслідуванні льотних пригод. Звуконосієм є спеціальний дріт ЕІ-708А або ЕІ-708. Тривалість безперервного запису на одній касеті - не менше 5,5 годин. Час зворотного перемотування звуконосія - не більше 34 хвилини. Касети зі звуконосієм, на якому записана інформація, необхідно оберігати від впливу сильних електричних і магнітних полів, пилу і бруду. Щоб уникнути обриву звуконосія перехід від одного режиму роботи магнітофона до іншого здійснюється тільки після установлення тумблера «Пуск-Стоп» в положення «Стоп».
Опубліковано: 2017-04-04
Танк є модернізованим зразком танка Т-34 прийнятого на озброєння у 1939 році. Т-34 розроблений Окремим конструкторським бюро заводу №183 (Харківський паровозобудівний завод, нині завод ім. В.О. Малишева). Для багатьох конструкторів робота над танком стала фатальною. Так було спочатку заарештовано а потім розстріляно: головного конструктора дизельного двигуна В-2 Костянтина Челпана, начальник конструкторського бюро танкобудування Опанаса Фірсова, керівника окремого конструкторського бюро Адольфа Діка і ряд інших співробітників. Конструкція танка відповідала вимогам військового відомства, за параметрами вогнева потужність, рухливість, захист випереджала всі зарубіжні аналоги того часу. Конструкція Т-34 сьогодні є класичною. Важливим критерієм танка була технологічність виробництва. 30% часу виробництва танка припадало на зварювання броні та різних за складом металів і сплавів. Впроваджені розробки інституту зварювання під керівництвом Евгена Патона прискорили виробництво бронекорпусів у 10 раз. Перевагою Т-34 перед аналогами було використання швидкохідного дизельного двигуна В-2 розробленого КБ цього ж підприємства. На основі В-2 розроблено понад 40 моделей двигунів танків САУ, катерів, тракторів, що теж є рекордним. В 1943 р. назріла необхідність модернізації танка Т-34 для боротьби з найновішими машинами супротивника. В січні 1944 року на озброєння прийнято танк Т-34 з гарматою 85 мм в новій просторій башті з бронею 75-52 мм, а з липня 1944 р. - 90-75 мм. Гармата С-53 дозволяла боротися з кращими машинами Вермахту на відстанях 500 -1500 м. Двигун потужністю 500 к.с. з вдосконаленою трансмісією надавав необхідної рухливості. Корпус з 45 мм. бронелистами раціонального нахилу. Загальна маса танка 32 т. дозволяла рухатись з максимальною швидкістю 55 км/год. Саме цей танк з назвою Т-34/85 став найвідомішим у світі. Він оптимально поєднував найважливіші параметри танка - рухливість, вогневу потужність та захист. До 1958 року виготовлено близько 30,5 тис танків Т-34 (Т-34/85). Даний зразок виготовлений у 1944 році, брав участь у Другій світовій війні, використовувався військовою частиною Західного військового округу, пройшов модернізацію в 70-х рр. після ремонту та демілітаризації на Львівському бронетанковому заводі переданий у 2006 до музею.
1944
Автор: Окреме конструкторське бюро заводу №183 (Харків)
Опубліковано: 2017-04-03
Останній радянський паровоз нормальної колії. Паровоз 9П (9 – й тип паровоза, заводське позначення) – маневровий танк-паровоз типу 0-3-0, що випускався в Радянському Союзі з 1935 по 1957 рік. Конструкція танк-паровозу дозволяла розмістити запас води та палива на паровозі, а не в тендері (причепному вагоні). Паровоз 9П був розроблений Локомотив-проектом НКВП в 1934-1935 роках, виготовлявся Коломенським, Муромським та Новочеркаським паровозобудівними заводами протягом 1935 – 1957рр. На паровозі встановлювалася двоциліндрова парова машина одинарного розширення, для спрощення виробництва лівий і правий циліндри були однаковими. Поршні і циліндри чавунні. Деталі кривошипно-шатунного механізму піддавався цементації і високочастотному гартуванню. Для зменшення радіусу повороту колеса середньої осі не мали реборд. У 1939 році конструкція паровоза була вдосконалена.Збільшено обсяг водяних баків з 5 до 6,5 куб.м, встановлено паросушарку, змонтовано електроосвітлення, змінено конструкцію будки і вугільний ящик. Котел став повністю зварним. Буксові підшипники почали виготовляти зі сталі з наплавленням з свинцевого бронзи замість бронзових. Паровоз 9П використовувався для маневрових робіт на залізничних станціях, для підвезення вантажів на промислових підприємствах до кінця ХХ ст. За окремими повідомленнями паровоз отримав прізвисько "Клоп". Було виготовлено 2900 паровозів 9П різних модифікацій Зчіпна вага 45500-54000 кг. Мінімальна крива повороту радіусом 40 м. Потужність 320 к. с. Максимальна швидкість 35 км/год. Використовувався протягом 1954-1965 років на маневрових роботах на Дарницькій ТЕЦ. З 1965 р по 1974 р - на Київській ТЕЦ-3 "Київенерго". Після тривалої стоянки відремонтований і переданий до музею.
1954
Автор: Локомотив-проект Народного комісаріату важкої промисловості
Опубліковано: 2017-03-23
Танковий короткохвильовий шестиламповий приймач радіостанцій 9-Р і 9-РМ. Заводський № 44842-8885. Приймач РСИ-4Т ("Малютка-Т") для танкових радіостанцій був розроблений у 1941 році на базі авіаційного радіоприймача РСИ-4А. Початок випуску - 1941 рік. У приймачу застосовані металеві лампи. Розрахований на прийом телефонних станцій в діапазоні від 50 до 80 метрів. Діапазон частот - 3,7 - 5,8 МГц. Вид роботи - тільки телефон (ТЛФ). Живлення ламп за розжарюванням - безпосередньо від бортової мережі танка напругою 12 В. Живлення по аноду - від умформера РУ-11Б. Приймач зібраний в металевому ящику розміром 150х130х120 мм.
1941
Опубліковано: 2017-03-22
Танковий короткохвильовий шестиламповий приймач радіостанцій 9-Р і 9-РМ. Заводський № 44842-8885. Приймач РСИ-4Т ("Малютка-Т") для танкових радіостанцій був розроблений у 1941 році на базі авіаційного радіоприймача РСИ-4А. Початок випуску - 1941 рік. У приймачу застосовані металеві лампи. Розрахований на прийом телефонних станцій в діапазоні від 50 до 80 метрів. Діапазон частот - 3,7 - 5,8 МГц. Вид роботи - тільки телефон (ТЛФ). Живлення ламп за розжарюванням - безпосередньо від бортової мережі танка напругою 12 В. Живлення по аноду - від умформера РУ-11Б. Приймач зібраний в металевому ящику розміром 150х130х120 мм.
Опубліковано: 2017-03-22
Призначений для введення з клавіатури і передачі через короткохвильові радіостанції Р-129, Р-130, Р-131, Р-135, Р-137, Р-140 цифрових повідомлень при роботі разом з приймачем Р-014П. Згодом застосовувався з Р-143 та іншими радіостанціями. Датчик Р-014Д є малогабаритним передавальним пристроєм. Відноситься до апаратури швидкодії системи закритого автоматичного зв'язку (ЗАЗ). Елементна база: мікросхеми "Тропа" (серія 201) - одна з перших серій радянських мікросхем. Використовувався в Повітрянодесантних військах. Встановлювався на командирські бойові розвідувальні машини БРМ-1к для запису, зберігання та передачі цифрової інформації максимальним об'ємом 62 десяткових знака, включаючи 3 адресних. Тривалість передачі повідомлення повної довжини становила до 4, або до 7 секунд в залежності від обраної швидкості - 150, або 75 бод.
Опубліковано: 2017-03-22
Автоматичний датчик коду Морзе (АДКМ) призначений для забезпечення передачі буквених і цифрових текстів кодом Морзе. Використовується для практичного вивчення азбуки Морзе. Виробник - Ленінградське виробниче об'єднання «Петродворцовый часовой завод». Складається з клавіатури Р-010-1, лампового блоку Р-010-2 і комутаційного щитка Р-010-3. Клавіатура застосовується для управління радіопередавачем замість телеграфного ключа. При натисканні на кнопки (всього 46 – по кількості знаків) видає відповідні звукові сигнали у вигляді крапок і тире. Датчик має тональній вихід для підключення низькоомних телефонів, передбачено регулювання гучності тонального виходу. Основними елементами схеми датчика являються тиратрони з холодним катодом типу ТХ4Б. Для запобігання проникнення перешкод в ланцюг датчика вхідні провідники захищені фільтрами. Швидкість передачі знаків: від 10 до 40 груп за хвилину. Живлення від мережі змінного струму напругою 220 ± 22 В, частотою 50 ± 1 Гц. Споживна потужність - близько 50 ВА. Маса комплекту: 13,5 кг. Автоматичний датчик коду Морзе (АДКМ) призначений для забезпечення передачі буквених і цифрових текстів кодом Морзе. Використовується для практичного вивчення азбуки Морзе. Виробник - Ленінградське виробниче об'єднання «Петродворцовый часовой завод». Складається з клавіатури Р-010-1, лампового блоку Р-010-2 і комутаційного щитка Р-010-3. Клавіатура застосовується для управління радіопередавачем замість телеграфного ключа. При натисканні на кнопки (всього 46 – по кількості знаків) видає відповідні звукові сигнали у вигляді крапок і тире. Датчик має тональній вихід для підключення низькоомних телефонів, передбачено регулювання гучності тонального виходу. Основними елементами схеми датчика являються тиратрони з холодним катодом типу ТХ4Б. Для запобігання проникнення перешкод в ланцюг датчика вхідні провідники захищені фільтрами. Швидкість передачі знаків: від 10 до 40 груп за хвилину. Живлення від мережі змінного струму напругою 220 ± 22 В, частотою 50 ± 1 Гц. Споживна потужність - близько 50 ВА. Маса комплекту: 13,5 кг.
Опубліковано: 2017-03-22
Призначений для обслуговування внутрішнього телефонного зв'язку штабу батальйону, полку, дивізії і допоміжних вузлів зв'язку. Випускались в дерев’яних, а пізніше – в металевих корпусах. Дата виготовлення - 1943 рік. Ємність комутатора - 10 номерів. Шляхом з’єднання двох комутаторів ємність може бути збільшена до 20 номерів. Забезпечує: - прийом сигналів виклику, опитування, посилання виклику, контроль розмови абонентів за допомогою індукторного телефонного апарату ТАИ-43 (ТА-57); - з'єднання за допомогою шнурів будь-яких абонентів між собою як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів; - отримання сигналів відбою (повторного виклику) на клапан того лінійного комплекту, шнуром якого встановлено з'єднання; - циркулярне з'єднання одного абонента з будь-якою кількістю інших абонентів як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів. Габарити в дерев'яному корпусі, мм: 320х166х216. Маса, кг: 7,5.
Опубліковано: 2017-03-22
Комутатор телефонний К-10 в металевому корпусі призначений для обслуговування внутрішнього телефонного зв'язку штабу батальйону, полку, дивізії і допоміжних вузлів зв'язку.
Опубліковано: 2017-03-22
Польовий телефонний комутатор з індукторним викликом призначений для забезпечення телефонного зв'язку з віддаленими і місцевими телефонними станціями малої ємності. Комутатор розрахований на включення десяти дводротових кабельних і повітряних абонентських ліній з телефонними апаратами системи МБ (з внутрішньою батареєю) або радіостанціями, схема яких допускає дистанційне керування. Ємність телефонної станції можна збільшити до 20 абонентів, встановивши два комутатори П-193М. Обидва комутатори обслуговуються одним телефоністом. Передбачена можливість циркулярного з'єднання. Живлення від батареї ГБ-У-10-1,3 напругою 9±1,5 В. Дальність прийому сигналів виклику по абонентських лініях: -з кабелем П-275 - 10-12 км. -з кабелем П-274 - 20-25 км. Час розгортання: – 6 хвилин. Габарити комутатора: 312х173х234 мм. Маса: не більше 13 кг.
Опубліковано: 2017-03-22
Легкий багатоцільовий вертоліт Мі-2
Автор: Міль М.Л.
Опубліковано: 2017-02-27
Радіостанція Р-103М
Радіостанція Р-103М
.
Автомобільна короткохвильова радіостанція Р-103М призначена для забезпечення слуховим та букводрукувальним радіозв'язком військові корпуси, а також для забезпечення зв'язку з радіостанціями армійської ланки управління.
Має антенний блок і 8 блоків радіостанції, які розміщені на 2-х стійках. Заводський № 101670560.
Варіант високочастотної радіостанції підвищеної потужності Р 103М був прийнятий на озброєння в 1962 році. Виготовлялася на Московському телевізійному заводі (підприємство п/я В-8562).
Гриф секретності знято в 1966 році.
Змонтована на базі шасі автомобіля ГАЗ-63Е в прямокутному дерев’янометалевому кузові з характерним навісом над кабіною.
Діапазон частот, МГц: 1-7,5.
Потужність передавача, Вт: 50.
Кількість каналів: 2500.
Дальність зв'язку: в режимі ТГ (телеграф) – 50 км, в режимі ТФ (телефон) – 30 км.
Радіостанція Р-103М
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/108 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-07 |
Радіостанція Р-108
Радіостанція Р-108
Армійська УКХ носима лампова радіостанція частотної модуляції (ЧМ). Дуже рідкісна.
У 1956-1960 рр. співробітниками КБ Воронізького заводу "Электросигнал" були розроблені радіостанції Р-105, Р-106, Р-108, Р-109. (Головний конструктор - Петров К. Я.) Ці радіостанції пройшли кілька модернізацій і перебували на озброєнні більш 40 років.
Виробництво Р-108 велося з 1967 по 1986 роки. Даний екземпляр був випущений в серпні 1983 року, заводський номер 339527.
Діапазон робочих частот 28,5 - 36,5 МГц. Відображення частоти: оптична шкала.
Тип антенного роз'єму: під антену Куликова, байонетний.
Дальність зв'язку при використанні варіантів антени: штир 1.5 м з використанням трипроменевої противаги - не менше 6 км; штир 2.7 м - не менше 10 км; біжучої хвилі - не менше 25 км.
Час розгортання: при роботі на штирову антену - 5 хв., при роботі на променеву антену - 15 хв.
Джерело живлення: 4 батареї КН14 або 2 батареї 2НКП-20 (або 2НКП-24).
Напруга живлення: 4.4 - 5.2 В (2 х 2.4 В).
Час роботи (прийом / передача = 3/1):
• 12 год. - З батареями КН14;
• 17.5 год. - З батареями 2НКП-20;
• 21,5 год. - з батареями 2НКП-24.
Габаритні розміри, мм: - 310 х 325 х 170.
Маса не більше, кг: - 14.
Радіостанція Р-108
1955 : № 11395
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/109 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-07 |
Радіостанція Р-126
Радіостанція Р-126
Призначена для організації двостороннього безпошукового і безналаштовного зв'язку в ротній мережі.
Переносна, ранцева, симплексна ультракороткохвильова, частотної модуляції радіостанція військового призначення.
Найменша з лампових радіостанцій, що мають супергетеродинний приймач. Виготовлена у травні 1967 р, заводський № 029128. Випускалася з 1962 року.
Конструкція з одинадцяти радіоламп розміщена в надійному литому корпусі.
Діапазон частот: 48,5-51,5 МГц, кількість робочих частот - 31.
Чутливість приймача не гірше 2 мкВ (відношення сигнал / шум 5:1), смуга пропускання від 50 (ослаблення в два рази) до 220 КГц (ослаблення в тисячу разів).
Єдина проміжна частота (ПЧ) дорівнює 1,88 МГц.
На виході в гарнітурі встановлено телефон ТА-56М (опір постійному струму 50 Ом). Регулятора гучності немає.
Потужність передавача - 0,3 Вт. Дальність зв’язку – 2 км.
Живлення від двох срібно-цинкових акумуляторів СЦД-12.
Струм споживання в режимі прийому 0,75 А, в режимі передачі 1,5 А.
Для роботи на морозі між акумуляторами вкладається електричний обігрівач.
Габарити, мм: - 210×105×180.
Маса, кг: - 2,8.
Радіостанція Р-126
1967 : № 029128
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/110 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-07 |
Радіостанція Р-105М «Парус-3»
Радіостанція Р-105М «Парус-3».
Радіостанція Р-105М «Парус-3».
Військова носима ультракороткохвильова радіостанція призначена для забезпечення зв'язку в ланці рота-взвод мотострілкових і танкових військ. Зібрана за трансиверною схемою (частина функціональних вузлів працює як на прийом, так і на передачу) на субмініатюрних стрижневих лампах.
Прийнята на озброєння в 1967 році взамін радіостанцій серії «Астра» (Р 105Д, Р-108Д, Р-109Д).
Вироблялась на Воронезькому заводі «Электросигнал». Дата виготовлення 01.1974 р., заводський № 283409.
Режим роботи: телефонія з частотною модуляцією. Діапазон частот: 36,0 46,1 МГц.
Час безперервної роботи при співвідношенні часу прийому / передачі 3:1 - від 12 до 21,5 годин в залежності від типу батареї.
Джерело живлення: чотири акумулятори КН-14 або дві батареї 2НКП-20 (або 2НКП-24) загальною напругою 4,8 В.
Дальність зв'язку: від 6 до 25 км. (залежно від застосовуваної антени).
Габарити, мм: 310х325х170.
Маса комплекту, кг: не більше 14.
Радіостанція Р-105М «Парус-3»
1974 : № 283409
Обсяг: 12 мб
Переносна УКХ радіостанція Р-105М «Парус-3».
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/80 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-05 |
Магнітофон П-181 "МАГ-Д1", дисковий спеціальний
Магнітофон П-181 "МАГ-Д1", дисковий спеціальний
Призначений для запису радіотелеграфних сигналів Морзе на феромагнітний диск в службових цілях.
Розроблено на ''ВНАИЗ'' - Всесоюзний науково-дослідний інститут звукозапису, м. Москва. Виготовлявся з 1957 року.
Швидкість обертання диска при запису або відтворенні змінна: від 35 до 100 об./хв.
Час запису: на мінімальній швидкості - 5 хвилин, на максимальній швидкості - 2 хвилини.
Діапазон робочих частот змінний: від 300 ... 5000 Гц на початку диска до 300 ... 3000 Гц в кінці.
У магнітофоні є низькочастотний вузькосмуговий фільтр, що дозволяє виділити дуже слабкий сигнал при відтворенні.
Записуючий диск схожий на грамплатівку з нанесеним на диск феромагнітним матеріалом.
Використання дискового носія забезпечує швидкий доступ і повторне програвання будь-якого місця запису.
Магнітна головка звукознімача виконує дві функції: запис і відтворення. Стирання записів проводиться розмагнічуванням диска в окремому пристрої.
Магнітофон П-181 "МАГ-Д1", дисковий спеціальний
1964 : № 1662
Обсяг: 12 мб
Магнітофон П-181 "МАГ-Д1" призначений для запису радіотелеграфних сигналів Морзе на феромагнітний диск в службових цілях.
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/75 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-05 |
Диктофон-магнітофон запису переговорів радистів П-180М
Магнітофон-диктофон П-180-М
Магнітофон-диктофон запису переговорів радистів П-180М
Військовий бобінний записуючий магнітофон-диктофон П-180-М серії 169 являє собою приставку для запису мовних фонограм і прослуховування їх через головні телефони або зовнішній підсилювач низької чистоти.
Диктофон забезпечує запис і відтворення смуги звукових частот від 300 Гц до 4500 Гц.
Звуконосій - магнітна стрічка А 3601-6Б (А2601-6Б).
Тривалість безперервного запису на одній касеті - не менше 2-х годин.
Швидкість руху звуконосія при напрузі живлення 13 В - 4,76 см/с.
Час прискореної перемотки стрічки в одну сторону при напрузі живлення 13 В - не більше 4 хв. 30 сек.
Напруга живлення підсилювальних пристроїв і двигуна - 10-16 В.
Тривалість безперервної роботи при живленні від 6-ти батарей типу 3336Л - не менше 2-х годин.
Споживана потужність при живленні від мережі змінного струму 50 Гц через виносний випрямляч - не більше 15 ВА.
Габарити диктофона, мм - 310x225x111.
Маса похідного комплекту (диктофон з джерелами живлення в чохлі, мікрофон і головні телефони) - не більше 9 кг.
Диктофон-магнітофон запису переговорів радистів П-180М
Обсяг: 12 мб
Магнітофон П-181 "МАГ-Д1"дисковий спеціальний.
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/76 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-05 |
Магнітофон П-182
Магнітофон П-182
Багатоканальний ламповий магнітофон П-182 призначений для запису та відтворення звукової інформації.
Відноситься до спеціальної апаратури. Входить до складу об’єктів зв’язку, зокрема радіостанції Р-357 середньої потужності короткохвильового діапазону на базі шасі автомобіля УРАЛ-375АМ в кузові К2.375.
Запис виконується на касету, яка має чотири доріжки з індикацією роботи (чотири лампочки зеленого кольору). Відтворення запису та запис мають свою індикацію роботи.
Касета використовується завбільшки як VHS-, але в два рази товща. Сам магнітофон багатоканальний.
Має чотири швидкості запису (17, 150, 250, 500). Перемикання швидкостей виконується оператором механічно.
Використовувався на Кубі під час Карибської кризи в 1962 році.
Магнітофон П-182
Серія-А, заводський № 136032.
Обсяг: 12 мб
Багатоканальний ламповий магнітофон серії-А, заводський № 136032.
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/77 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-05 |
Радіостанція "Север"
1942
Радіостанція "Север".
Радіостанція "Север"
Переносна 3-х лампова короткохвильова радіостанція спеціального призначення. Розроблена у 1939 році конструктором Б. Міхаліним.
Випускалась на Ленінградському заводі імені Козицького з грудня 1941 року.
В кінці 1942 року випускали близько 2000 радіостанцій в місяць. На них у партизанських загонах і розвідувальних групах в тилу ворога працювали понад 3000 розвідників.
Для введення супротивника в оману (в разі захоплення розвідників) на лицьовій панелі написи робились англійською мовою.
Малі габарити і вага (менше 3 кг) були досягнуті конструктором завдяки використанню одних і тих же деталей і радіоламп як на прийом так і на передачу (трансиверна схема).
Всього за роки війни в тил німецько-фашистських військ було поставлено понад 7000 станцій "Север".
Діапазон частот (прийом / передача) - 3,62-12,25 / 3,62-6,25 МГц розбитий на два піддіапазони.
Дальність зв’язку, км: - до 400.
Габарити, мм: - 210 × 160 × 110.
Маса прийомопередавача, кг: - до 3.
Маса джерел живлення, кг: - 6.
Маса повного комплекту, кг: - не більше 10.
Радіостанція "Север"
Обсяг: 12 мб
Переносна 3-х лампова короткохвильова радіостанція спеціального призначення.
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/78 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-05 |
Радіостанція Р-105Д "Астра-3"
Радіостанція Р-105Д "Астра-3"
Радіостанція Р-105Д "Астра-3"
Військова ультракороткохвильова радіостанція призначена для забезпечення зв'язку в ланці рота-взвод мотострілкових і танкових військ.
Розроблена наприкінці 1940-х років в Науковому дослідницько-випробувальному інституті зв'язку сухопутних військ (НИИИС СВ). Прийнята на озброєння в 1957 році.
Вироблялась на Воронезькому заводі «Электросигнал». Дата виготовлення 06.1963 року, заводський № 339527.
Ранцева, телефонна з частотною модуляцією, приймально-передавальна, з можливістю дистанційного керування та ретрансляції.
Забезпечує безпошуковий і безналаштовний зв'язок в радіомережах і в автомобільних радіовузлах.
Робоча частота: 36,0 – 46,1 МГц. Вихідна потужність: не менше 1 Вт.
Тип джерела живлення: 2 батареї 2НКН-24 або 2КН-32.
Напруга живлення: 4,8 В (2х2,4).
Габарити, мм: 365х385х230.
Маса, кг: 21,0.
Радіостанція Р-105Д "Астра-3"
1963 : № 339527
Обсяг: 12 мб
Військова переносна ультракороткохвильова радіостанція Р-105Д.
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/79 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-05 |
Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний
Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний
Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний
Призначений для запису і відтворення розмови з радіоприймача, ліній зв'язку та мікрофона, а також для відтворення записів, зроблених на бортовому авіаційному магнітофоні МС-61.Серія 703, заводський № 04.
Відноситься до наземних засобів об’єктивного контролю роботи авіаційної техніки. Використовується для аналізу дій членів екіпажу в польоті, зокрема, при розслідуванні льотних пригод.
Звуконосієм є спеціальний дріт ЕІ-708А або ЕІ-708.
Тривалість безперервного запису на одній касеті - не менше 5,5 годин.
Час зворотного перемотування звуконосія - не більше 34 хвилини.
Касети зі звуконосієм, на якому записана інформація, необхідно оберігати від впливу сильних електричних і магнітних полів, пилу і бруду.
Щоб уникнути обриву звуконосія перехід від одного режиму роботи магнітофона до іншого здійснюється тільки після установлення тумблера «Пуск-Стоп» в положення «Стоп».
Магнітофон МН-61, наземний, авіаційний
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/73 |
Дата онлайнової публікації | 2017-04-04 |
Окреме конструкторське бюро заводу №183 (Харків)
Танк Т-34/85
Автори та відповідальні:
Окреме конструкторське бюро заводу №183 (Харків)
Середній танк Т-34/85
Танк є модернізованим зразком танка Т-34 прийнятого на озброєння у 1939 році. Т-34 розроблений Окремим конструкторським бюро заводу №183 (Харківський паровозобудівний завод, нині завод ім. В.О. Малишева).
Для багатьох конструкторів робота над танком стала фатальною. Так було спочатку заарештовано а потім розстріляно: головного конструктора дизельного двигуна В-2 Костянтина Челпана, начальник конструкторського бюро танкобудування Опанаса Фірсова, керівника окремого конструкторського бюро Адольфа Діка і ряд інших співробітників.
Конструкція танка відповідала вимогам військового відомства, за параметрами вогнева потужність, рухливість, захист випереджала всі зарубіжні аналоги того часу. Конструкція Т-34 сьогодні є класичною.
Важливим критерієм танка була технологічність виробництва. 30% часу виробництва танка припадало на зварювання броні та різних за складом металів і сплавів. Впроваджені розробки інституту зварювання під керівництвом Евгена Патона прискорили виробництво бронекорпусів у 10 раз.
Перевагою Т-34 перед аналогами було використання швидкохідного дизельного двигуна В-2 розробленого КБ цього ж підприємства. На основі В-2 розроблено понад 40 моделей двигунів танків САУ, катерів, тракторів, що теж є рекордним.
В 1943 р. назріла необхідність модернізації танка Т-34 для боротьби з найновішими машинами супротивника. В січні 1944 року на озброєння прийнято танк Т-34 з гарматою 85 мм в новій просторій башті з бронею 75-52 мм, а з липня 1944 р. - 90-75 мм. Гармата С-53 дозволяла боротися з кращими машинами Вермахту на відстанях 500 -1500 м. Двигун потужністю 500 к.с. з вдосконаленою трансмісією надавав необхідної рухливості. Корпус з 45 мм. бронелистами раціонального нахилу. Загальна маса танка 32 т. дозволяла рухатись з максимальною швидкістю 55 км/год.
Саме цей танк з назвою Т-34/85 став найвідомішим у світі. Він оптимально поєднував найважливіші параметри танка - рухливість, вогневу потужність та захист. До 1958 року виготовлено близько 30,5 тис танків Т-34 (Т-34/85). Даний зразок виготовлений у 1944 році, брав участь у Другій світовій війні, використовувався військовою частиною Західного військового округу, пройшов модернізацію в 70-х рр. після ремонту та демілітаризації на Львівському бронетанковому заводі переданий у 2006 до музею.
Танк Т-34/85
Автори та відповідальні:
Окреме конструкторське бюро заводу №183 (Харків)
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/72 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-30 |
Локомотив-проект Народного комісаріату важкої промисловості
Маневровий танк-паровоз типу 0-3-0 серії 9П №17485
Муром
Автори та відповідальні:
Локомотив-проект Народного комісаріату важкої промисловості ;
Муромський паровозобудівний завод
Танк-паровоз серії 9П
Маневровий танк-паровоз 9П
Останній радянський паровоз нормальної колії. Паровоз 9П (9 – й тип паровоза, заводське позначення) – маневровий танк-паровоз типу 0-3-0, що випускався в Радянському Союзі з 1935 по 1957 рік. Конструкція танк-паровозу дозволяла розмістити запас води та палива на паровозі, а не в тендері (причепному вагоні).
Паровоз 9П був розроблений Локомотив-проектом НКВП в 1934-1935 роках, виготовлявся Коломенським, Муромським та Новочеркаським паровозобудівними заводами протягом 1935 – 1957рр. На паровозі встановлювалася двоциліндрова парова машина одинарного розширення, для спрощення виробництва лівий і правий циліндри були однаковими. Поршні і циліндри чавунні. Деталі кривошипно-шатунного механізму піддавався цементації і високочастотному гартуванню. Для зменшення радіусу повороту колеса середньої осі не мали реборд.
У 1939 році конструкція паровоза була вдосконалена.Збільшено обсяг водяних баків з 5 до 6,5 куб.м, встановлено паросушарку, змонтовано електроосвітлення, змінено конструкцію будки і вугільний ящик. Котел став повністю зварним. Буксові підшипники почали виготовляти зі сталі з наплавленням з свинцевого бронзи замість бронзових.
Паровоз 9П використовувався для маневрових робіт на залізничних станціях, для підвезення вантажів на промислових підприємствах до кінця ХХ ст. За окремими повідомленнями паровоз отримав прізвисько "Клоп". Було виготовлено 2900 паровозів 9П різних модифікацій
Зчіпна вага 45500-54000 кг.
Мінімальна крива повороту радіусом 40 м.
Потужність 320 к. с.
Максимальна швидкість 35 км/год.
Використовувався протягом 1954-1965 років на маневрових роботах на Дарницькій ТЕЦ. З 1965 р по 1974 р - на Київській ТЕЦ-3 "Київенерго". Після тривалої стоянки відремонтований і переданий до музею.
Танк-паровоз серії 9П
Маневровий танк-паровоз типу 0-3-0 серії 9П №17485
Автори та відповідальні:
Локомотив-проект Народного комісаріату важкої промисловості ;
Муромський паровозобудівний завод
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/70 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-23 |
Люльєв Л.В.
зенітна гармата КС-19
Автори та відповідальні:
Люльєв Л.В. ; конструкторське бюро заводу №8
100 мм зенітна гармата КС-19
Розроблена конструкторським бюро заводу № 8 під керівництвом Л.В. Люльєва у 1947 році. 1948 року система під назвою КС-19 прийнята на озброєння. Призначена для ураження повітряних цілей, що мають швидкість до 1200 км / год. і висоту польоту до 15 км.
Має можливість вести стрільбу по наземних цілях на відстань до 21 км. Зенітний комплекс складався з 8-ми гармат КС-19, станції радіолокаційного наведення гармати (СОН), гідравлічної системи наведення, центрального розподільного ящика, станції електроживлення.
СОН надавала можливість виявлення бомбардувальника на висоті польоту 4 тис.м. до 60 км. Стрільба ведеться за даними радіолокаційного комплексу в автоматичному, напівавтоматичному та ручному режимі. В гарматі механізовано встановлення підривника, досилання снаряду, закривання затвору, постріл, відкривання затвору і екстракція гільзи. Калібр гармати 100 мм.
Довжина ствола – 60.7 калібрів. Початкова швидкість снаряда 900 м/с. Маса снаряду 21,1 кг, 15,6 кг. Темп стрільби 14-15 п/хв. Бойовий розрахунок 8 чол. Приведення в бойовий стан з похідного 7 хв. Бойова маса установки 9350 кг. Транспортування - тягачем
З 1948 по 1955 роки було виготовлено 10151 гармат. КС-19 стояла на озброєнні близько 20 країн. Нині гармата використовується для примусового (попереджувального) спуску снігових лавин в горах, а також для розсіювання градових хмар спеціальним снарядом, що містить хімічні речовини, які викликають випадання опадів з хмар.
Гармата КС-19 №602119 відремонтована та демілітаризована Балаклійським ремонтним заводом і передана до музею. Встановлена на території КПІ 23 липня 2014 року.
зенітна гармата КС-19
/ 100 мм зенітна гармата КС-19
Автори та відповідальні:
Люльєв Л.В. ; конструкторське бюро заводу №8
Обсяг: 12 мб
100 мм зенітна гармата КС-19
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/71 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-23 |
Радіоприймач РСИ-4Т "Малютка-Т"
Радіоприймач РСИ-4Т "Малютка-Т»
Танковий короткохвильовий шестиламповий приймач радіостанцій 9-Р і 9-РМ. Заводський № 44842-8885.
Приймач РСИ-4Т ("Малютка-Т") для танкових радіостанцій був розроблений у 1941 році на базі авіаційного радіоприймача РСИ-4А.
Початок випуску - 1941 рік.
У приймачу застосовані металеві лампи.
Розрахований на прийом телефонних станцій в діапазоні від 50 до 80 метрів.
Діапазон частот - 3,7 - 5,8 МГц. Вид роботи - тільки телефон (ТЛФ).
Живлення ламп за розжарюванням - безпосередньо від бортової мережі танка напругою 12 В. Живлення по аноду - від умформера РУ-11Б.
Приймач зібраний в металевому ящику розміром 150х130х120 мм.
Радіоприймач РСИ-4Т "Малютка-Т"
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/63 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-22 |
Апаратура ущільнення П-303-П
Апаратура ущільнення П-303-П
Танковий короткохвильовий шестиламповий приймач радіостанцій 9-Р і 9-РМ. Заводський № 44842-8885.
Приймач РСИ-4Т ("Малютка-Т") для танкових радіостанцій був розроблений у 1941 році на базі авіаційного радіоприймача РСИ-4А.
Початок випуску - 1941 рік.
У приймачу застосовані металеві лампи.
Розрахований на прийом телефонних станцій в діапазоні від 50 до 80 метрів.
Діапазон частот - 3,7 - 5,8 МГц. Вид роботи - тільки телефон (ТЛФ).
Живлення ламп за розжарюванням - безпосередньо від бортової мережі танка напругою 12 В. Живлення по аноду - від умформера РУ-11Б.
Приймач зібраний в металевому ящику розміром 150х130х120 мм.
Апаратура ущільнення П-303-П
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/64 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-22 |
Датчик Р-014Д
Датчик Р-014Д
Призначений для введення з клавіатури і передачі через короткохвильові радіостанції Р-129, Р-130, Р-131, Р-135, Р-137, Р-140 цифрових повідомлень при роботі разом з приймачем Р-014П. Згодом застосовувався з Р-143 та іншими радіостанціями.
Датчик Р-014Д є малогабаритним передавальним пристроєм.
Відноситься до апаратури швидкодії системи закритого автоматичного зв'язку (ЗАЗ).
Елементна база: мікросхеми "Тропа" (серія 201) - одна з перших серій радянських мікросхем.
Використовувався в Повітрянодесантних військах. Встановлювався на командирські бойові розвідувальні машини БРМ-1к для запису, зберігання та передачі цифрової інформації максимальним об'ємом 62 десяткових знака, включаючи 3 адресних.
Тривалість передачі повідомлення повної довжини становила до 4, або до 7 секунд в залежності від обраної швидкості - 150, або 75 бод.
Датчик Р-014Д
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/65 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-22 |
Датчик коду Морзе Р-010
Датчик коду Морзе Р-010
Автоматичний датчик коду Морзе (АДКМ) призначений для забезпечення передачі буквених і цифрових текстів кодом Морзе. Використовується для практичного вивчення азбуки Морзе.
Виробник - Ленінградське виробниче об'єднання «Петродворцовый часовой завод».
Складається з клавіатури Р-010-1, лампового блоку Р-010-2 і комутаційного щитка Р-010-3.
Клавіатура застосовується для управління радіопередавачем замість телеграфного ключа. При натисканні на кнопки (всього 46 – по кількості знаків) видає відповідні звукові сигнали у вигляді крапок і тире.
Датчик має тональній вихід для підключення низькоомних телефонів, передбачено регулювання гучності тонального виходу.
Основними елементами схеми датчика являються тиратрони з холодним катодом типу ТХ4Б.
Для запобігання проникнення перешкод в ланцюг датчика вхідні провідники захищені фільтрами.
Швидкість передачі знаків: від 10 до 40 груп за хвилину.
Живлення від мережі змінного струму напругою 220 ± 22 В, частотою 50 ± 1 Гц. Споживна потужність - близько 50 ВА.
Маса комплекту: 13,5 кг.
Автоматичний датчик коду Морзе (АДКМ) призначений для забезпечення передачі буквених і цифрових текстів кодом Морзе. Використовується для практичного вивчення азбуки Морзе.
Виробник - Ленінградське виробниче об'єднання «Петродворцовый часовой завод».
Складається з клавіатури Р-010-1, лампового блоку Р-010-2 і комутаційного щитка Р-010-3.
Клавіатура застосовується для управління радіопередавачем замість телеграфного ключа. При натисканні на кнопки (всього 46 – по кількості знаків) видає відповідні звукові сигнали у вигляді крапок і тире.
Датчик має тональній вихід для підключення низькоомних телефонів, передбачено регулювання гучності тонального виходу.
Основними елементами схеми датчика являються тиратрони з холодним катодом типу ТХ4Б.
Для запобігання проникнення перешкод в ланцюг датчика вхідні провідники захищені фільтрами.
Швидкість передачі знаків: від 10 до 40 груп за хвилину.
Живлення від мережі змінного струму напругою 220 ± 22 В, частотою 50 ± 1 Гц. Споживна потужність - близько 50 ВА.
Маса комплекту: 13,5 кг.
Датчик коду Морзе Р-010
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/66 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-22 |
Комутатор телефонний К-10 в дерев’яному корпусі
Комутатор телефонний К-10 в дерев’яному корпусі
Призначений для обслуговування внутрішнього телефонного зв'язку штабу батальйону, полку, дивізії і допоміжних вузлів зв'язку.
Випускались в дерев’яних, а пізніше – в металевих корпусах. Дата виготовлення - 1943 рік.
Ємність комутатора - 10 номерів. Шляхом з’єднання двох комутаторів ємність може бути збільшена до 20 номерів.
Забезпечує:
- прийом сигналів виклику, опитування, посилання виклику, контроль розмови абонентів за допомогою індукторного телефонного апарату ТАИ-43 (ТА-57);
- з'єднання за допомогою шнурів будь-яких абонентів між собою як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів;
- отримання сигналів відбою (повторного виклику) на клапан того лінійного комплекту, шнуром якого встановлено з'єднання;
- циркулярне з'єднання одного абонента з будь-якою кількістю інших абонентів як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів.
Габарити в дерев'яному корпусі, мм: 320х166х216.
Маса, кг: 7,5.
Комутатор телефонний К-10 в дерев’яному корпусі
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/67 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-22 |
Комутатор телефонний К-10 в металевому корпусі
Комутатор телефонний К-10 в металевому корпусі
Призначений для обслуговування внутрішнього телефонного зв'язку штабу батальйону, полку, дивізії і допоміжних вузлів зв'язку.
Ємність комутатора - 10 номерів. Шляхом з’єднання двох комутаторів ємність може бути збільшена до 20 номерів.
Забезпечує:
- прийом сигналів виклику, опитування, посилання виклику, контроль розмови абонентів за допомогою індукторного телефонного апарату ТАИ-43 (ТА-57);
- з'єднання за допомогою шнурів будь-яких абонентів між собою як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів;
- отримання сигналів відбою (повторного виклику) на клапан того лінійного комплекту, шнуром якого встановлено з'єднання;
- циркулярне з'єднання одного абонента з будь-якою кількістю інших абонентів як при станції в 10 номерів, так і при станції в 20 номерів.
Випускались в дерев’яних, а пізніше – в металевих корпусах.
Габарити в металевому корпусі, мм: 310х141х207.
Маса, кг: 7,5.
Комутатор телефонний К-10 в металевому корпусі
Обсяг: 12 мб
Комутатор телефонний К-10 в металевому корпусі призначений для обслуговування внутрішнього телефонного зв'язку штабу батальйону, полку, дивізії і допоміжних вузлів зв'язку.
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/68 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-22 |
Комутатор П-193М
Комутатор П-193М
Польовий телефонний комутатор з індукторним викликом призначений для забезпечення телефонного зв'язку з віддаленими і місцевими телефонними станціями малої ємності.
Комутатор розрахований на включення десяти дводротових кабельних і повітряних абонентських ліній з телефонними апаратами системи МБ (з внутрішньою батареєю) або радіостанціями, схема яких допускає дистанційне керування.
Ємність телефонної станції можна збільшити до 20 абонентів, встановивши два комутатори П-193М. Обидва комутатори обслуговуються одним телефоністом.
Передбачена можливість циркулярного з'єднання.
Живлення від батареї ГБ-У-10-1,3 напругою 9±1,5 В.
Дальність прийому сигналів виклику по абонентських лініях:
-з кабелем П-275 - 10-12 км.
-з кабелем П-274 - 20-25 км.
Час розгортання: – 6 хвилин.
Габарити комутатора: 312х173х234 мм.
Маса: не більше 13 кг.
Комутатор П-193М
Обсяг: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/69 |
Дата онлайнової публікації | 2017-03-22 |
Міль М.Л.
Легкий багатоцільовий вертоліт Мі-2
Свіднік (Польща)
Автори та відповідальні:
Міль М.Л.
Легкий багатоцільовий вертоліт Мі-2
Перший у світі легкий вертоліт з двома газотурбінними двигунами ГТД-350 потужністю по 400 к.с.
Створений під керівництвом Генерального конструктора М.Л. Міля.
Перший політ вертольота даного типу виконано 22 вересня 1961року.
Серійне виробництво здійснювалось в Польщі у 1965-1992 роках концерном «PZL» на вертольотному заводі «WSK Swidnik» у м. Свіднік Люблінського воєводства. Всього випущено 5418 вертольотів даного типу у 24 модифікаціях.
Основні льотні дані:
Злітна вага, кг – 3500
Максимальна швидкість, км/год – 210
Максимальна висота польоту, м – до 4000
Дальність польоту, км – 580
Корисне навантаження – 10 пасажирів (або 800 кг вантажу)
Одногвинтову схему вертольота з рульовим гвинтом та автоматом перекошування лопатей вперше запропонував російський інженер Б. М. Юр’єв у 1911 році.
Доведення до працездатного стану цієї схеми здійснив авіаконструктор І.І. Сікорський у 1942 році в США на гелікоптері R-4, який вперше у світовій практиці виготовлявся серійно.
Вертоліт Мі-2 переданий до Державного політехнічного музею при НТУУ «КПІ» Державним підприємством Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» у червні 2009 року.
Легкий багатоцільовий вертоліт Мі-2
Автори та відповідальні:
Міль М.Л.
Обсяг: 12 мб
Легкий багатоцільовий вертоліт Мі-2
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://kpi.dcvisu.com/documents/62 |
Дата онлайнової публікації | 2017-02-27 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.