Радіоприймач М. О. Бонч-Бруєвича.

Ламповий радіоприймач М. О. Бонч-Бруєвича. Зразок 1917 року. Перший вітчизняний ламповий радіоприймач. Розробник: військовий радіоінженер штабс-капітан, у подальшому академік М.О. Бонч-Бруєвич. Виготовлений на Тверській приймальній радіостанції міжнародних зносин. В Державному політехнічному музеї в Києві знаходиться перший номер, про це свідчить надпис на лицьовій панелі корпусу: "Тверская радиостанция. Катодный прерыватель. № 1 1917" "Ламповий радіоприймач призначається для прийому затухаючих станцій, що передають на хвилях від 3000 метрів до 8000 метрів і незатухаючих, що передають на хвилях від 890 до 8000 метрів. Дію його коротко можна розглядати, як дію катодного детектора спільно з генератором незатухаючих коливань". (З інструкції по експлуатації). З початком Першої світової війни в Росії виникла нагальна потреба в телеграфному зв’язку з союзниками. Було терміново побудовано дві потужні радіопередавальні станції: в Москві на Ходинському полі і в Царському селі поблизу Петрограду. В Твері побудували приймальну радіостанцію з великою антеною завдовжки 80 м на щоглах заввишки 160 м. На Тверській радіостанції спочатку використовувались лампові підсилювачі на французьких лампах з високим вакуумом терміном роботи не більше 10 годин вартістю до 200 крб. золотом кожна. Помічник начальника Тверської приймальної радіостанції міжнародних зносин М. О. Бонч-Бруєвич вирішив створити свою трьохелектродну підсилювальну лампу. В кінці 1915 року за власні кошти в своїй квартирі Бонч-Бруєвичу вдалось скласти першу вітчизняну електронну лампу (катодне реле), вона не була запаяна і діяла з під’єднаним безперервно працюючим ртутним вакуумним насосом. З її допомогою були прийняті сигнали радіостанції Ейфелевої вежі. Успішні досліди Михайла Олександровича довели доцільність створення на Тверській радіостанції майстерні по виготовленню приймально-підсилювальних радіоламп, які тоді називали "катодні реле" ("катодний переривач"). В серпні 1916 року була створена перша катодна відпаяна переносна лампа. Анод і сітка лампи були виготовлені з залізної сітки, а вольфрамових катодів спочатку ставилось два для збільшення терміну служби лампи. Придбання нового устаткування дозволило Бонч-Бруєвичу відмовитись від резервного катоду і перейти до випуску електронних вакуумних ламп з одним катодом. Ними комплектувались гетеродини Тверської радіостанції. Головне Військово-технічне управління замовило Тверській лабораторії партію ламп (100 штук), вони обходились дешевше французьких і перевершували їх за всіма параметрами. Бонч-Бруєвичем був розроблений катодний переривач – одноламповий регенеративний приймач, на якому можна було приймати телеграфні сигнали радіостанцій. З 1916 року в організованій лабораторії починається виробництво малою серією радіоламп, а згодом і радіоприймачів з їх використанням. Бонч-Бруєвич підготував перший російський посібник з електроніки: «Применение катодных реле в радиотелеграфном прийоме».

Назва	Ламповий радіоприймач М. О. Бонч-Бруєвича
Класифікація	Речові пам'ятки

Склад / Комплект

Частин / аркушів / складових: 0

Анотація

Перший вітчизняний ламповий радіоприймач М. О. Бонч-Бруєвича.

Медіа-типи/формати	application
Обсяг ресурсу	1 files : 0.07 Mb
Додаткові формати	image/jpeg (2 files : 0.14 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу	Електронні графічні дані
Примітки про ресурс	Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом	https://kpi.dcvisu.com/documents/144
Дата онлайнової публікації	2017-04-11

	interface
	content